Цінні вторинні ресурси

Сміття – звучить, як непотріб що вже вичерпав свої можливості, важливість та новизну. Чи замислювались Ви, що сміття – це цінний вторинний ресурс, з я кого можна створювати нове і нове?!

Так от, ми підготували для Вас статтю про цінність «сміття» та як можна подарувати йому друге життя, адже людський мозок безмежно щось створює, а старе – це добре забуте нове. Читайте нашу статтю, сподіваємось, вона надихне!

Уже з 1 січня, почав діяти Закон України « Про відходи». Правки, що були внесені до Закону про поводження з відходами, в яких йдеться про те, що  Україна зобов’язана сортувати сміття: «встановлюється заборона на захоронення не перероблених (необроблених) побутових відходів». Даний пункт був доданий ще у 2012 році до Закону України «Про відходи».

Згідно з документом, великогабаритні ремонтні та небиспечні відходи у складі побутових мають збиратися окремо від інших видів. Штраф за порушення такої норми для населення становитиме від 340 до 1360 грн, для юридичних осіб – від 850-1700 грн, начальник управління благоустрою територій Максим Барінов.

Оскільки ми бажаємо належати до цивілізованої країни, такої як ЄС і зобов’язалися діяти згідно їх законів, цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/ЕС та 2008/98/ЕС, які врегульовують поводження із сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, що необхідно виконувати із відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони.

Хоча до цього Закону, більшість небайдужих людей почали створювати приватні організації для того, щоб закликати сортувати сміття, адже кому подобається жити у бруді?!

Приблизно 40% сміття – це корисні вторинні ресурси, як папір, скло та полімери. Саме небайдужі активісти почали встановлювати експериментальні контейнери для сортування сміття, окремо для металевих упаковок, пластику та скла. Вторинна тара має бути чистою, попередньо вимитою.

На сортуванні відходів Ви можете зекономити, якщо враховувати, що за рік людина утворює 20-70 кг сміття. Так, приблизно за 100 кг макулатури можна заробити 260 грн. 1 пластикова пляшка важить 15 грамів, а для кілограму слід назбирати майже 70, що відповідатиме 5 грн. А за тонну пляшок переробник має заплатити 15 тисяч гривень.

Деяким видам відходів можна одразу подарувати “друге життя”. Наприклад, синтепон – готовий наповнювач для дитячих іграшок, ковдр, подушок та одягу. Алюмінієві бляшанки можна переробити на цвяхи та рами для велосипедів, а за кордоном вони стають деталями для літаків.

Трохи інформації про термін розкладання відходів

У той же час, викликає сумнів наведений у цій таблиці термін розкладання поліетиленових пакетів. У багатьох українських джерелах наводиться термін їх розкладання 100—200 років. Деякі західні джерела наводять цифру 500 або навіть 1000 років. Однак встановити точну цифру неможливо з тієї причини, що пластикові пакети використовують трохи понад 50 років, і термін розкладання вчені встановлюють лише експериментальним шляхом.

Для того щоб скло і кераміка під дією води перетворилися на більш дрібні речі, буде потрібно понад мільйон років, але в землі вони можуть зберігатися нескінченно довго.

Термін розкладання паперу не дуже великий, але свинцеві барвники зі стоками потрапляють до водойм, роблячи воду непридатною для пиття, отруюють ґрунт і все, що на ньому росте.

Звичайно, не все, що ми викидаємо, завдає шкоди навколишньому середовищу, органічні відходи навіть корисні, бо удобрюють землю. Терміни розкладання органічних відходів мінімальні, але, накопичуючись на міських полігонах, вони створюють неприємний запах і приваблюють комах і гризунів, які розносять різні інфекційні захворювання. У той же час, вважається, що газ метан, який виділяється органічними відходами на звалищі, сприяє глобальному потеплінню.

Одними з найбільш небезпечних відходів є батарейки та енергоощадні лампи, що містять ртуть. Одна батарейка, як вважається, забруднює 20 метрів площі або 400 літрів води.

Гарним прикладом для нас є Швеція, яка переробляє 99% сміття.

Наприклад, Швеція не тільки використовує 99% своїх відходів, але ще й ввозить ТПВ з інших країн — Бельгії, Німеччини, Болгарії, Румунії. Вона щорічно імпортує 800 тисяч тонн сміття, яке надходить на переробні підприємства країни, причому 225 тисяч тонн забирає для своїх потреб Стокгольм. Шведи вважають дуже доцільним переробку сміття.

У цій скандинавській країні створили спеціальні програми, які дозволяють добувати енергію зі сміття, економлячи нафту, газ і електрику.

Багато з того, що ми викидаємо на смітник, може отримати друге життя. Сортувати сміття, яке вже опинилося на звалищі, — завдання досить складне і витратне, єдиний вихід — розділяти відходи на рівні сім’ї та оточенні.

Також декілька корисних звичок, що зменшать шкоду:
  • Ходити в кафе зі своїм горнятком чи пити каву на місці, а не брати з собою
  • Відмовлятися від пакетів на ринках й у супермаркетах на користь паперових/тканинних сумок чи використовувати власні поліетиленові пакети багаторазово
  • Купувати продукти, що походять з вашого регіону і не потребують тривалого транспортування – відтак зменшується кількість викидів, палива, нерідко – ще й додаткової упаковки
  • Ходити пішки/їздити велосипедом/користуватися громадським транспортом натомість таксі чи приватних авто, або ж спробувати каршерінг
  • Використовувати енергозберігальні лампи – останні покоління LED-ламп використовують у 9 разів менше електроенергії за звичайні лампи розжарювання
  • Не друкувати документи, а читати/правити їх на електронних носіях
  • Відмовлятися від паперових листівок/флаєрів/журналів/квитків, а ті, що є, здавати в макулатуру
  • Здавати у пункти переробки скло, батарейки, макулатуру, поліетилен, пластик і тканину, завівши вдома, наприклад, взуттєві чи поштові коробки для кожної категорії і спорожняти їх раз на місяць
  • Ті відходи, які неможливо здати, утилізуйте у максимально компактній формі – стискайте коробки з-під соку, вставляйте упаковки одна в одну, стискайте бляшанки, утрамбовуйте і міцно зв’язуйте пакети зі сміттям
  • Уникайте купівлі продуктів, для реалізації яких використано надто багато упаковки – кілька шарів пластику й паперу, картонні коробки з прикрасами та ін..
  • У супермаркеті клейте стікери на самі продукти (фрукти чи овочі), а не пакуйте їх у пакети
  • Купуйте продукти насамперед у великих упаковках, віддавайте перевагу тим, що продаються на вагу, а не розфасовані в об’ємну упаковку
  • Зверніть увагу на вітчизняних виробників екологічної косметики й побутової хімії й користуйтеся уніфікованими засобами чищення й миття замість численних засобів у різноманітних пластикових упаковках
  • Контролюйте кількість серветок, які берете у закладах масового харчування чи використовуєте вдома – відмовляйтеся від зайвих або відкладайте їх й використовуйте пізніше
  • Донесіть сміття до смітників.

Виконуйте ті пункти, які вам до вподоби, додавайте свої, переймайте екологічні лайфхаки у знайомих – і менш ніж за місяць щоденна відповідальність за простір довкола стане такою ж нормою, як чищення зубів.
А чистити їх варто щіткою з дерев’яною, наприклад, бамбуковою, ручкою – адже щомісяця ми викидаємо мільйони тон пластикових предметів гігієни.

Думай екологічно та будь в гармонії з природою!

 

Всі фото взято з Інтернету. Права належать їх авторам.